© 2016 - 2019 Copyright by chessboard.com.ua                               ПОЖАЛУЙ ЛУЧШАЯ ДЕМОНСТРАЦИОННАЯ ШАХМАТНАЯ ДОСКА

Демонстраційна шахова дошка - щоденний інструмент тренера

В Школі вільних та небайдужих шахи - обов’язковий предмет. Засновники школи обіцяли батькам, що до 4 класу всі діти навчаться грати в шахи. Тому адміністрація підібрала одного з найкращих тренерів з шахів - Андрія Греха, міжнародного майстра з шахів, чемпіона України серед юнаків, переможця  5-х молодіжних ігор України.

 

 

 

 

Про перемоги, навчання та шахи ми поговорили з ним якраз напередодні уроку в Школі.

Коли і як Ви почали грати шахи?

Я почав грати шахи в 5 років - у дитячому садочку. Мама привела мене на гурток шахів. Я сам з міста Городка, Львівської області. Там у нас був вчитель Микола Іванович Матвієнко, який збирав дітей в садочку, формував групи, і так я вперше познайомився з шахами. До того в мене в сім’ї ніхто не грав шахи: ні мама, ні тато. Я був першим.

А Ви вже їх навчили?

Мама вчилась разом зі мною. В такому віці вчити грати в шахи без допомоги батьків дуже важко.

Я вже говорив з адміністрацією Школи вільних та небайдужих, що я навчу дітей грати в шахи, але якщо ми хочемо чогось більшого в школі - досягти результатів, то батьки мусять працювати з дітьми. Поки що тут навіть половина дітей немають вдома шахів. Минулого разу на уроці ми взяли шахівниці, кожен мав свою, і пограли трохи, то були учні були дуже задоволені.

 

Але ж вони ще не вміють.

Ми вивчили тоді тему тури. І випробовували як ходить тура - грали тільки турами. Зараз будемо вчити, як ходить слон, і вже сьогодні будемо грати двома фігурками і турою, і слоном. Все поступово, щоб вони краще запам’ятовували.

Давайте повернемось до Вас. Після садочку як ви продовжували грати в шахи?

Потім потрапив в шаховий клас в школі. Ми з одного садочку разом всі пішли в одну школу, і так нас назвали шаховим класом. В класі було 30 учнів, і всі грали в шахи. Це вперше так сталось в Городку. До того такого не практикували.

Вчителька, яка нас “взяла”, теж дуже любила шахи. Так співпало. Поступово діти відсіялись, бо треба було робити багато домашнього “шахового” завдання. Потім треба було їздити на турніри, щоб щось показувати. Тоді в 95 році, турнірів було дуже мало - треба було щось шукати. Ми їздили в Київ, в Москву.

А де вчились після школи?

Я вчився в ЛНУ ім. Івана Франка, економічний факультет, магістр фінансів.

 

Але в шахи не переставали грали в часі навчання?

Я грав шахи з 5 років і до сьогодні. Все життя. Їжджу на турніри, в 14 років я став чемпіоном України. Це було моє найвище досягнення. Чемпіон України до 14 років. В 20 років - виконав міжнародного майстра. Але після Університету я зрозумів, що шахістом дуже важко бути. Треба вкладати гроші в турніри, приділяти багато часу собі, і я вирішив стати тренером. Я почав займатись дуже активно тренерською діяльністю в Городку і у Львові. У Львові викладав 4 роки в 54 школі. Ще з декількома учнями з тої школи ми продовжуємо займатись. Батьки допомагають, ми їздимо на турніри по всій Україні.

От завтра їдемо в Польщу на турнір.

А чи можете ствердно сказати, що вміння грати в шахи сформувало у вас певний склад мислення, внаслідок чого ви поступили на фінанси?

При чому я вступив на державний без нічого. Мій улюблений предмет в школі і в університеті був математика і точні науки. Так, в житті воно мені далі допомагає. Шахи розвивають стратегічне нестрандартне мислення. Шахи вчать цього протягом всього життя і дальше вчать.

Як вам працювати з дітьми?

Мені всі батьки кажуть, що діти тягнуться до мене. І я теж полюбив дітей. А ті, з якими я займаюсь 3-4 роки, - вони мені вже як рідні.

Виховали чемпіонів?

Так, “маю” одного чемпіона України, віце-чемпіона і бронзову призерку Чемпіонату України. Три найвищі нагороди в Україні мої вихованці вже здобули.

Можете сказати, що привело саме цих дітей до результату?

Дуже чітко можу сказати: дуже наполеглива праця і допомога батьків вдома. Діти просто фанатично віддавалися шахам. Вони приходили додому, їх ніхто не заставляв. Вони спершу робили домашнє завдання з шахів, а потім уроки. Тобто діти працювали на результат.

Я можу відразу сказати, чи дитина досягне щось чи ні. Ну тут в школі я вже бачу з ким можна більш посилено займатись. Тобто кого можна привести до результату. Тут обов’язково працює трикутник: дитина, тренер і батьки. Якщо той трикутник працює, тоді результат буде. Якщо одна ланка відпадає, тоді вже питання. Про результат можна не говорити. Тоді це просто розвиток дитини, її мислення, що потім точно пригодиться.

І багато таких в школі тут?

Я поки не можу сказати точно - ще не знаю батьків. Хочу познайомитись з ними, спитати, чи будуть помагати дітям.

Поки що уроки тривають так, що я тут покажу, то вони і запам’ятали. Уроки 2 рази в тиждень по 35 хв. А “на результат” я працюю з дітьми 3 рази на тиждень по 2 години. І вони ще дома регулярно кожен день виконують домашнє завдання. Ще також потрібна підтримка батьків, щоб можна було виїжджати на турніри. За минулий рік, щоб ви розуміли, протягом 9 місяців я був у відрядженнях на турнірах. Раз в місяць - там на 5 днів в Миколаїв, там на 10 днів в Житомир, потім в Чехію на 14 днів.

Плануємо в школі організувати додатковий гурток для зацікавлених дітей. Вже 20 батьків зголосились ходити додатково. Але я спершу поговорю з батьками чи будуть додатково працювати з дітьми. Якщо ні - не має сенсу створювати такий гурток. Буде трішки краще, але без домашнього завдання, без підтримки...

Я думаю, в Школі вільних та небайдужих є всі умови, і ми знайдемо дітей, які через кілька років представлятимуть нашу школу на Чемпіонаті України.

А Ваша мама зіграла важливу роль у вашому навчанні?

Так, мене мама підтримувала протягом всього життя. Купу разів ми вже хотіли кидати заняття шахами, бо були невдачі. Були періоди, що я протягом років не міг ніде зайняти призові місця. Був розпач, були сльози. Але праця, праця, праця і підтримка мами - дали свій результат. Ніколи не було думок в мами, щоб кинути шахи. Мама завжди підбадьорювала, казала в тебе все вийде, і от так склалось.

Бо в такому віці, що дитина може сама зрозуміти? Їй щось не вдалось, всьо я кидаю - мені не подобається. І тут дуже важливу роль відіграють батьки і тренер.

Що дає дитині вміння грати в шахи?

Розвиває мислення, логіку, вміння думати на кілька кроків наперед. А ще нові знайомства, нові друзі. В мене в кожному місті України є друзі та знайомі, які мене приймуть. Особливо це формувалось, коли нам було з 8 до 14 років. Потім в шахах лишаються лише ті, які мають результати. Інші - кидають.

А ще шахи дали мені можливість. Я був з бідної сім’ї, а за рахунок шахів, бо була якась підтримка, я побував в 10 країнах світу. В той час це було дуже круто.

 

Чи якось відрізняється робота в Школі вільних та небайдужих від вашого попереднього досвіду?

Так, тут інше. Тут шахи обов’язковий предмет. Це вперше, напевне, в Україні, що шахи ввели як обов’язковий предмет в Школі. В інших школах я робив оголошення і набирав гурток. З цим було легше, бо батьки платять гроші і відчувають відповідальність.

Шахи специфічний предмет. Я ніколи так не викладав як в цій школі. Тут у мене 20 дітей. Дуже важко втримати концентрацію їхньої уваги. В мене є 35 хвилин. А це ж  маленькі діти. Перші уроки було важко. Але тепер легше.

Що далі?

Шахи будуть до кінця навчання. Так плануємо. Але, я думаю, ми будемо підкориговувати. Бо є програма навчити дітей грати в шахи. Якщо все нормально піде, то я до нового року навчу всіх дітей грати в шахи. Тобто ми завдання виконаємо завчасно. Дирекція далі буде приймати якісь рішення.

Наприклад, з другого класу, на мою думку, вартує брати на навчання лише тих дітей, які хочуть, не заставляти всіх.

Чи будете в школі робити якісь турніри?

Ми вже планували. Коли я навчу всіх грати, будемо щось робити. На Миколая організуємо турнір до свята між всіма учнями. В мене багато цікавих ідей. Наприклад, маю ще ідею влаштувати сеанс одночасної гри. Я можу зіграти проти всіх. Зробити таке дійство. Вони ще ніхто в такому участі не брали. Треба буде мати багато інвентарю, але це питання вирішимо.

Зараз найважче - навчити їх грати.

А ваші чемпіони переграють Вас в шахи?

Ні. Ще ні.

Не боїтесь, що учень виграє партію у вас?

Та це моя мрія! Це досягнення тренера, якщо учні стають кращі ніж він. Тож, це моя мрія. Але не одного учня, хочу 10 як мінімум виховати! 

 

Please reload

Избранные посты

Велика настінна шахова дошка - ідеальне рішення для шкіл

September 20, 2017

1/3
Please reload

Недавние посты